Грегор Ангус Бетюн Робертсон – канадський політик, найбільше відомий як 39-й мер Ванкувера з 2008 року. Він був обраний у складі партії Vision Vancouver. Також Робертсон був членом Нової демократичної партії Британської Колумбії у Ванкувері-Фейрв’ю з 2005 до своєї відставки в 2008 році, щоб балотуватися на посаду мера. Далі на vancouveryes.
Родина та молодість майбутнього мера
Грегор Робертсон народився в Північному Ванкувері в 1964 році. Його батько був адвокатом у відомій ванкуверській юридичній фірмі Russell Dumoulin, а мати працювала вчителькою. Грегор виріс у Портола-Веллі, поблизу Сан-Франциско, після того, як його батьки розлучилися. До речі, жив хлопчик із батьком. Серед його родичів – дідусь доктор Еміль Террієн, лікар-новатор, доктор Норман Бетюн (двоюрідний брат його бабусі), що був антифашистом, хірургом і комуністом. У 1982 році Грегор закінчив середню школу Карсона Грема та вступив до Університету Британської Колумбії, але пізніше перевівся до коледжу Колорадо, де отримав ступінь бакалавра англійської мови та біології. Після закінчення навчання він хотів стати лікарем, але медична школа університету Британської Колумбії відхилила його заявку.
Також Грегор Робертсон катався на “Cariboo” і плавав Тихим океаном протягом 18 місяців у супроводі своєї дружини Емі, з якою він познайомився в Колорадо. Вони оселилися в Новій Зеландії, де йому неабияк сподобалося, і почали займатися сільським господарством. Коли йому виповнилося 25 років, він повернувся до Канади, де придбав землю в долині Глен біля форту Ленглі та заробляв там на життя як фермер. Невдовзі Робертсон став співзасновником компанії Happy Planet у Ванкувері, яка виробляє та продає органічні фруктові напої. Його назвали одним із «40 найкращих у Канаді чоловіків до 40 років» The Globe and Mail. Грегор також був директором Tides Canada з 2002 по 2004 рік, коли він пішов у політику з провінційною Новою демократичною партією. Окрім цього, був обраний до Законодавчої асамблеї на виборах 2005 року як член Нової демократичної партії Британської Колумбії, перемігши лідера профспілок Джуді Дарсі в гучній боротьбі за висунення від партії. Тоді він переміг Вірджинію Грін від Ліберальної партії Британської Колумбії на загальних виборах. До речі, під час перебування на посаді MLA у Ванкувері-Фейрв’ю Робертсон працював критиком опозиції щодо малого бізнесу та співголовою робочої групи Caucus Climate Change.
Мерська кампанія 2008 року
У лютому 2008 року Робертсон оголосив, що балотуватиметься на пост мера Ванкувера. Через чотири місяці Робертсон домігся висунення партії Vision Vancouver кандидатом у мери, перемігши Реймонда Луї та Аллана Де Генову. Незабаром Робертсон оголосив про свою відставку з Законодавчої асамблеї з 15 липня 2008 року. Його головним суперником був Пітер Ладнер з Безпартійної асоціації. У листопаді 2008 Робертсон потрапив під пильну увагу після того, як репортери виявили, що він мав несплачений штраф за порушення правил транзиту від системи SkyTrain. Хоча громадськість загалом була готова прийняти його пояснення про те, що початкове порушення було помилкою, деякі його критикували за спробу перетворити свою несплату в політично позитивну заяву. Зрештою Робертсон сплатив штраф у 173 долари.
На муніципальних виборах 2008 року він був обраний із значним відривом. Сім із десяти місць у міській раді Ванкувера також отримали члени з партії Робертсона Vision Vancouver. «Це була важка кампанія, – сказав він прихильникам, які зібралися в готелі Fairmont у Ванкувері, – але є набагато більше того, що об’єднує нас, ніж розділяє». Кампанія Робертсона отримала пожертви від принаймні двох американських прихильників. Радник Еллен Вудсворт, яка балотувалася від коаліції на чолі з Робертсоном на виборах 2008 року, пізніше закликала заборонити іноземні пожертвування передвиборчої кампанії, такі як ті, що отримував Робертсон.
Термін мера Грегора Робертсона у Ванкувері
Критики Робертсона вважали, що мерія стала менш залученою та більш охочою проводити проформальні консультації, результати яких вже значною мірою визначалися його ідеологічно орієнтованим урядом. Вони скаржилися на гроші, дружню до забудовників стратегію та організацію з гарячим бажанням змінити статус-кво. Пропозиції дратували Робертсона, він зазначав, що керується ідеологією.
Під час кампанії 2008 року Робертсон пообіцяв, що створить посаду захисника психічного здоров’я, як раніше рекомендувала член ради Vision Vancouver Хізер Діл. У вересні 2009 року було оголошено, що цього робити не планується, а це завдання буде додано до обов’язків міського персоналу. Також 9 грудня 2008 року він оголосив про низькі притулки HEAT для допомоги бездомним мешканцям Ванкувера під час надзвичайно холодної зими, які були заповнені вщерть. Два притулки в житловому районі поблизу дитячого садка та будинку для літніх людей на північному кінці мосту Гранвіль-стріт викликали суперечки. Мешканці громади посилалися на занепокоєння відсутністю громадських консультацій бійками, публічним сечовипусканням, дефекацією, публічним сексом і відкритим вживанням наркотиків. Міністр житлового будівництва Британської Колумбії Річ Коулман зазначив, що необхідно розробити правила роботи та провести консультації з громадою.
Щодо “зелених” питань, то 25 лютого 2009 року мер Грегор Робертсон оголосив членів команди Greenest City Action Team на підтримку своєї передвиборної обіцянки зробити Ванкувер найзеленішим містом у світі. У квітні 2009 року Робертсон і група дій «Найзеленіше місто» опублікували звіт, у якому викладено рекомендації щодо швидкого старту, щоб агресивно рухатися до свого екологічного плану. Звіт зосереджувався на трьох ключових сферах: робочі місця та економіка, екологічні громади, а також захист здоров’я людей. 1 вересня 2009 року Пенні Баллем, міський менеджер Ванкувера, оголосила, що Садху Ауфокс Джонстон, колишній головний спеціаліст з охорони навколишнього середовища та заступник керівника апарату Чикаго, буде найнятий заступником міського менеджера, щоб керувати екологічними зусиллями міста.
Варто зазначити й те, що у вересні 2010 року під час поїздки до Китаю CBC запитала Робертсона про співпрацю з авторитарним режимом, на що він відповів: «Це можна поставити під сумнів, але чого зараз варта демократія в багатьох країнах». Після повернення до Канади пізніше він визнав, що є винним у тому, як відповів та підібрав слова.
Цікаво й те, що в червні 2009 року член опозиційної партії Ванкувера Сюзанна Антон звинуватила Робертсона та міського радника Реймонда Луї у спробі знищити незалежність правління парку шляхом централізації бюджетного нагляду. Аарон Джаспер, член правління парку Vision Vancouver, закликав міську раду відновити децентралізований бюджетний контроль.
Особисте життя
Як вже зазначалося, Грегор Робертсон є далеким родичем Нормана Бетюна, канадського хірурга, який став героєм у Китайській Народній Республіці за лікування китайських солдатів у 1930-х роках. Цікавим фактом також є те, що Робертсон розмовляє кантонською мовою, і в 2012 році він запустив власний обліковий запис на китайськомовному сайті мікроблогів Sina Weibo.
Щодо родини, то в Робертсона четверо дітей, у тому числі прийомний син Джина Навас-Рівас. Одружений Грегор був один раз з дівчиною Емі, але у 2014 році вони розлучилися. Окрім цього, Робертсон полюбляє їздити на велосипеді та грати на трубі.