Джордж Оуен Джонсон був одним із найвідоміших канадських авіаторів і генералів Повітряних сил. Він починав як молодий пілот під час Першої світової війни, а згодом очолив підготовку кадрів RCAF у Другій світовій. Його життя пов’язане з небом, навчанням пілотів і розвитком авіаційної інфраструктури в Канаді.
Джонсон не просто літав у бойових місіях – він організовував навчання сотень пілотів, керував командуваннями та залишив слід у канадській військовій історії. Далі на vancouveryes.
Раннє життя та перші кроки в авіації
Джордж Оуен Джонсон народився 24 січня 1896 року у Вудстоці, Онтаріо. Батьки виховували його в родині середнього класу, де цінували освіту й дисципліну. З раннього дитинства Джордж захоплювався технікою та літальними апаратами, читав книги про перші літаки й стежив за новинами про авіацію в газетах того часу.
У школі він відзначався точністю й старанністю, а після закінчення навчання вступив до місцевого Корпусу кадетів, де отримав перші військові навички. Уже в 1913 році Джонсон навчався в Королівській морській авіаційній службі, а з початком Першої світової війни перейшов у Королівський льотний корпус, де почав навчання пілотування на легких одномісних літаках. Він швидко опанував базові маневри й керування літальним апаратом, отримав сертифікат пілота та був призначений до бойового підрозділу.
Перші роки в авіації стали фундаментом для його майбутньої кар’єри. Джонсон навчався не лише літати, а й планувати польоти, обслуговувати літальні апарати та оцінювати ризики під час бойових місій. У той період він сформував дисципліну, яка залишалася з ним усе життя, і завдяки цьому отримав репутацію старанного й відповідального пілота серед товаришів і командирів.
Досвід Першої світової війни
Після завершення навчання Джордж Оуен Джонсон був направлений до No. 84 Squadron RAF. Його літаком став одномісний SE.5a – швидкий і маневровий винищувач, який використовували для супроводу бомбардувальників і ведення повітряних боїв. Перші польоти були навчальними місіями на передовій, але згодом Джонсон почав виконувати бойові завдання над фронтом у Франції.
За час служби він здобув 11 підтверджених повітряних перемог, збиваючи ворожі літаки та аеростати. У бою він покладався на точні маневри й уміння працювати з висотою, щоб отримати перевагу над противником. Крім того, Оуен часто проводив розвідку перед атаками й вміло координував дії з товаришами по ескадрильї.
Джонсон отримав кілька нагород за хоробрість і відвагу в бою. Воєнний хрест Британської армії (Military Cross) відзначав його сміливість у повітряних сутичках, Воєнний хрест у Франції (Croix de Guerre) – дії на території цієї країни, а Орденом Почесного легіону (Légion d’honneur) було підкреслено його внесок у союзні операції. Кожна нагорода фіксувала конкретну місію або серію успішних бойових виходів.
Саме у цей період формувався його характер. Він навчався швидко оцінювати ризики, зберігати холодний розум у критичних ситуаціях і планувати дії за найменших обставин. Ці навички згодом стали основою для керівництва великими підрозділами та організації навчання пілотів у Другій світовій війні.
Міжвоєнний період та підготовка авіаційних кадрів
Після завершення Першої світової війни Джордж Оуен Джонсон повернувся до Канади й приєднався до Air Board, державного органу, який займався розвитком авіації в країні. У його обов’язки входило планування польотних операцій, створення нових авіаційних маршрутів і контроль за підготовкою молодих пілотів. Одночасно Джонсон брав участь у розвитку цивільної авіації: допомагав організовувати поштові авіалінії та аеропорти, працював над картографуванням територій Канади для польотів.
У 1920 і 1930 роках Оуен командував кількома авіаційними станціями, зокрема у Вінніпезі та Оттаві. Він контролював роботу інструкторів, планував навчальні програми для льотчиків і наглядав за технічним обслуговуванням літаків. Для підвищення професійного рівня Джонсон пройшов навчання в Коледжі штабної підготовки Королівських Повітряних сил в Андовері (RAF Staff College) та в Імперському коледжі оборони (Imperial Defence College) у Лондоні, де вивчав стратегію, організацію військ і підготовку кадрів.
У цей період Джонсон брав участь у формуванні перших поколінь канадських пілотів. Саме він розробляв тренувальні програми, контролював польотні стандарти та сам часто проводив практичні заняття з курсантами. Його методи включали підготовку до різних погодних умов, навчання ведення повітряних боїв і оцінку ризиків.
Завдяки його роботі в міжвоєнний час, канадська авіація отримала організовану систему підготовки пілотів і кадрів інструкторів, яка згодом стала основою для Програми підготовки льотного складу держав Британської Співдружності (British Commonwealth Air Training Plan) під час Другої світової війни.
Друга світова війна й керівництво RCAF
У 1939 році Джордж Оуен Джонсон отримав посаду в структурі військово-повітряного командування, де був відповідальний за підготовку кадрів Повітряних сил Канади. Він контролював формування нових навчальних програм і координував роботу льотних шкіл по всій країні. Пізніше його призначили Заступником начальника Повітряного штабу, де він опікувався організацією бойових підрозділів і логістикою авіаційних операцій.
У 1942 році Джонсон очолив 1-й навчальний командний округ (No. 1 Training Command), ключовий підрозділ Програми підготовки авіаційного персоналу держав Британської Співдружності. У цей період у Канаді створили десятки льотних шкіл, де курсанти вчилися літати на різних типах літаків, від легких тренувальних до бойових винищувачів. Джонсон контролював стандарти навчання, перевіряв інструкторів і організовував польотні практики навіть у складних погодних умовах.
У 1943 році він став командиром Східного повітряного командного округу (Eastern Air Command), який керував повітряною обороною східного узбережжя Канади. Під його наглядом розвивалися системи спостереження, патрулювання морських шляхів і взаємодія з союзними силами США та Великої Британії. Джонсон особисто координував навчання спільних ескадрилій і забезпечував підготовку офіцерів для командування на фронті.
За службу у Другій світовій війні Джонсон отримав кілька міжнародних нагород. Наприклад, Легіоном Заслуг США було відзначено його внесок у спільні навчальні програми та підготовку кадрів союзників. Тим часом у Норвегії військового нагородили Хрестом Свободи короля Хокона VII за його участь у забезпеченні безпеки морських і повітряних операцій у північній Європі.
Під час війни Джонсон так і залишався активним у тренуваннях і навчанні пілотів. Він відвідував льотні школи, перевіряв польотні вправи та особисто контролював реалізацію нових методик тренувань. Його досвід у Першій світовій війні допоміг створити ефективну систему підготовки авіаторів, яка, безперечно, підвищила боєздатність Канадських сил у повітрі.
Післявоєнне життя та спадок
Після закінчення Другої світової війни Джордж Оуен Джонсон пішов у відставку й повернувся до Канади. Він оселився у Ванкувері, де життя проходило набагато спокійніше, але все ж залишався активним у військовому та громадському середовищі. Джонсон часто відвідував зустрічі ветеранів, брав участь у церемоніях, присвячених пам’яті загиблих пілотів, і навіть підтримував молоді льотні клуби.
У місті льотчик співпрацював із військовими організаціями та навчальними закладами. Джонсон відвідував школи й аероклуби, консультував молодих льотчиків та інструкторів, ділився досвідом планування польотів. Завдяки цьому у Ванкувері та в інших містах Британської Колумбії формувалося нове покоління талановитих авіаторів, готове до служби в мирний час.
Його ім’я збереглося у військовій і навчальній історії. У Канаді існують музеї та експозиції, де представлені медалі, фотографії та особисті речі Джонсона. Навчальна частина для кадетів і пілотів має назву «Школа імені маршала авіації Джонсона» (Air Marshal Johnson School), де молоді льотчики знайомляться з історією канадської авіації та бойовими методами, розробленими Оуеном.
Безсумнівно, Джонсон залишив помітний слід у розвитку канадської авіації. Завдяки його роботі сформовані стандарти підготовки кадрів і методики навчання, які використовувалися протягом кількох десятиліть. У Ванкувері й за його межами його вважали не лише героєм повітряних боїв, а й наставником та організатором ефективної системи підготовки пілотів.
Джерела:
- https://theaerodrome.com/aces/canada/johnson2.php
- https://www.blatherwick.net/documents/Commanders%20Royal%20Canadian%20Air%20Force/02%20-%20Officers%20Commanding%20and%20Sr%20Air%20Officer%20RCAF%201924%20to%201934.pdf
- https://www.blatherwick.net/documents/General%20%26%20Flag%20Officers%20WWI%20and%20WWII/04%20RCAF%20Air%20Officers.pdf
- https://www.canada.ca/content/dam/themes/defence/caf/militaryhistory/dhh/official/book-1945-rcaf-year-5-en.pdf