Ларрі В. Кемпбелл – канадський політик, відомий своїм видатним внеском у політичну сферу Ванкувера. Також він колишній поліцейський Канадської королівської кінної поліції (RCMP), 37-ий мер Ванкувера (з 2002 по 2005 рік) та ексчлен Сенату Канади. Життя Ларрі – це історія мужності, наполегливості та пристрасті до справедливості. Його кар’єра, починаючи від копання котлованів для коаксіального кабелю і закінчуючи посадою коронера у Ванкувері, є доказом його непохитного духу та прагнення зробити світ кращим. Далі на vancouveryes.
Членство та відданість громадській службі
Політична подорож Кемпбелла є чимось насправді надзвичайним. Усе почалося з роботи офіцера в Канадській королівській кінній поліції (1969 рік, Ванкувер). Пізніше Ларрі служив у відділі боротьби з наркотиками. А в 1981 році покинув посаду офіцера, адже перейшов до офісу окружного коронера Ванкувера. В офісі коронера Кемпбелл працював не покладаючи рук, тож майже одразу був призначений головним коронером Британської Колумбії (1996 рік). На цій посаді він працював до 2000 року. Для нього ця робота коронера була цікавою та мотиваційною, тож у суспільстві йому швидко почали довіряти.
Лідерські здібності Кемпбелла проявились у 2002 році, коли його обрали на посаду мера Ванкувера. Саме тоді Ларрі пообіцяв спрямувати місто до світлого майбутнього. Він запровадив політику, яка допомогла безпритульним мешканцям міста та захистила довкілля Ванкувера. Крім того, під час свого перебування на посаді він керував створенням стратегії «Чотири стовпи», яка була спрямована на боротьбу з наркоманією та передозуванням у місті. Вплив Кемпбелла на політичну сферу Ванкувера був неосяжним, тож його перебування на цій посаді відзначене численними досягненнями. У 2005 році Адрієнн Кларксон призначила його на посаду в Сенаті Канади. Саме тоді його політична кар’єра почала стрімко розвиватися.
Будучи сенатором, Кемпбелл продовжував відстоювати інтереси Ванкувера та боровся за проблеми, які стосувалися канадців. Також він був членом Ліберальної партії Канади (з 2005 по 2014 рік), а пізніше приєднався до Групи незалежних сенаторів (з 2017 по 2019 рік) та Групи канадських сенаторів (з 2019 по 2022 рік). Внесок Кемпбелла в політичну арену Канади є справді визначним. Його перехід від поліцейського до політика є свідченням лідерських якостей Кемпбелла та непохитної відданості громадській службі.
Рання кар’єра
Кемпбелл народився в Онтаріо в сім’ї шотландських нащадків. Його життя кардинально змінилося після закінчення школи, коли дідусь влаштував хлопця копати котловани для коаксіального кабелю. Однак завзяття Кемпбелла досягти чогось більш значного в житті було ненаситним. Він перейшов на роботу ручним клепальником на заводі з виробництва вантажних вагонів у Гамільтоні, де привернув увагу офіцера муніципальної поліції Гамільтона, який і запросив його приєднатися до RCMP. Кемпбелл прийняв парі, поклавши початок кар’єрі, яка в майбутньому змінить його життя та надихне багатьох інших.
Кемпбелл провів три роки в уніформі в якості офіцера RCMP, але він не надто захоплювався роботою, де потрібно виписувати штрафи за дорожній рух. Саме тому пристрасть до справедливості привела його до відділу боротьби з наркотиками у Ванкувері, де він працював офіцером під прикриттям. До речі, коли Кемпбелл перебував у Ванкувері, він створив відділ боротьби з наркотиками в Ленглі, що свідчить про його відданість роботі.
Про боротьбу із наркотичною залежністю
Робота Кемпбелла у сфері боротьби з наркотиками дала йому зрозуміти обмеження Канадської хартії прав і свобод і те, як це негативно впливає на боротьбу із залежністю. Побоювання Кемпбелла підтвердилися, коли головний коронер провінції порадив йому змінити кар’єру та стати коронером Ванкувера. Кемпбелл прийняв пропозицію, після чого 20 років пропрацював на цій посаді.
Під час пандемії СНІДу Кемпбелл став активним прихильником прогресивної політики щодо зниження негативних наслідків вживання наркотиків і передачі ВІЛ. Крім того, Ларрі був відомий своїм витонченим гумором. Він казав, що наркомани зі своїми голками «наче мухи, які розповсюджують сміття». Така пропаганда політики Кемпбеллом викликала не тільки захоплення, але й продемонструвала його відданість здоров’ю та добробуту суспільства.
Як колишній головний коронер Ванкувера Кемпбелл надихнув на створення популярної телевізійної драми CBC під назвою «Дослідження да Вінчі». За серіалом з’явився додатковий випуск «Ратуша да Вінчі», де персонаж Да Вінчі слідував за своїм реальним колегою в політику. Загалом життя Кемпбелла є свідченням того факту, що кожен може досягти неабияких висот, незалежно від того, що має на початку. Будь-хто може зробити світ кращим.
Ларрі Кемпбелл як міський голова
Політика – це гра в розбіжності, де опоненти часто ставлять власні інтереси вище суспільного блага. Але Ларрі Кемпбелл не був таким. Коли його обрали мером Ванкувера (2002 рік), він стояв високо серед натовпу політичних маріонеток і одразу зміг зачарувати громадян своєю прогресивною програмою та непохитною відданістю людям.
Перемога Кемпбелла на муніципальних виборах була вирішальною. Він набрав 58% голосів, залишивши свого найближчого опонента далеко позаду (лише з 30%). Такий вибір мешканців Ванкувера свідчив про те, що люди були готові до змін, які Кемпбелл пообіцяв принести разом зі своєю партією Коаліція прогресивних виборців (COPE).
Однак, як і всі політичні партії, COPE також страждала від внутрішніх розбіжностей, з центристською групою на чолі з Кемпбеллом та ще однією фракцією. Але Кемпбелл не дозволив розбіжностям зіпсувати його наміри. Він продовжував просувати своє бачення інклюзивного, справедливого та процвітаючого Ванкувера. Однак з часом розбіжності в COPE ставали все більш виразними, і Кемпбелл та його прихильники вирішили вийти з партії та створити незалежну фракцію. Засоби масової інформації назвали їх радниками «COPE Light», що було жартівливим реверансом до їхньої центристської позиції. Але Кемпбелла це не злякало, і він продовжував невтомно працювати для покращення свого міста.
Чим особлива політична діяльність Кемпбелла?
Політичну кар’єру Ларрі Кемпбелла можна порівняти з американськими гірками. У 2005 році вже колишній мер Ванкувера був призначений сенатором від Ліберальної партії. На цій посаді він опинився одразу після завершення свого терміну на посаді мера завдяки генерал-губернаторці Адрієнні Кларксон. Однак у 2014 році його разом з усіма іншими сенаторами-лібералами виключив з фракції лідер партії Джастін Трюдо. Незважаючи на це, Кемпбелл і його колеги продовжували позиціонувати себе як ліберали, за словами лідера опозиції в Сенаті Джеймса Коуена.
У 2016 році Кемпбелл залишив керівну раду, щоб стати незалежним сенатором (приєднався до Групи незалежних сенаторів). А в 2019 році долучився до Групи канадських сенаторів (Canadian Senators Group).
Політичний шлях Кемпбелла можна порівняти з кораблем, що пливе крізь неспокійні води. Незважаючи на вплив партійної політики, він залишався стійким у своєму прагненні служити народу Канади. Його рішення залишити Групу сенаторів Канади можна розглядати як прояв його незалежного духу та бажання діяти в найкращих інтересах для тих, хто йому колись повірив.