Джеймсу Дугласу судилося увійти в історію, як політику та губернатору Британської Колумбії, пише vancouveryes.
І саме про нього ми докладніше розповімо в нашому матеріалі, з посиланням на pc.gc.ca.
Початок кар’єри
Початком політичного шляху Дугласа стала Північно-Західна кампанія. Після цього він був учасником кампанії Гудзонової затоки, набувши статусу високопоставленого офіцера.
Протягом 1851–1864-х він обіймав посаду губернатора Ванкувера.
В 1858-му йому дістався пост першого губернатора Британської Колумбії.
Таким чином, губернаторство Дугласа тривало до моменту його виходу на пенсію у 1854-му.
Проблеми
Будучи губернатором, наш герой зіштовхнувся із серйозними проблемами. Одна з них полягала в експансіоністському тиску Америки.
За допомогою використання своїх невеликих ресурсів Дугласу вдалося створити Вікторія Волтігеурс. Йдеться про перше ополчення Ванкувера.
Крім цього, з захисною метою він користувався присутністю Королівського флоту.
Завдання від уряду
Коли розпочалася Кримська війна, англійці з французами напали на Петропавловськ. І всіх поранених почали відправляти до Вікторії. Після усвідомлення недостатності можливостей ключового порту британським урядом було доручено нашому герою зайнятися будівництвом шпиталю в Ескімальті. Також він мав забезпечити покращення можливостей постачання Королівського флоту.
Чужа суперечка
В результаті ця база відіграла дуже важливу роль, коли в 1865-тому Північно-Тихоокеанська ескадра опинилася у Ванкувері.
1859-тий ознаменувався для Дугласа усвідомленням того, що його колонію втягнули в суперечку щодо вашингтонської території. Причиною став суверенітет біля Сан-Хуанських островів.
Про це дванадцятирічне протистояння говорили, як про Війну свиней.
Наш герой наполягав, щоб Великобританією було встановлено суверенітет над усією територією архіпелагських островів, які відокремлюють Джорджію та Пьюджет-Саунд.
Однак у результаті суперечка завершилася арбітражем, причому на користь Америки.
Питання народів
Найбільшу проблему Дугласа в 1850-х становили корінні народи. Точніше, відносини з ними. Періодично вони робили набіги один на одного. Їхня загальна кількість становила приблизно тридцять тисяч народів. Тоді як європейців було менше тисячі людей.
Окрім цього, сусідні території Вашингтона та Орегона також конфліктували з більшістю корінних народів.
Незважаючи на те, що відносини Дугласа з усіма цими народностями були досить неоднозначними, йому вдалося встановити тісні ділові зв’язки з ними. Зокрема, це стосувалося торгівлі хутром.
Проте не можна не згадати, що наш герой активно допомагав губернатору Вашингтона Ісааку Стівенсу, надаючи зброю та інші припаси. Згодом вони були використані в конфліктах американців із тим чи іншим індійським племенем.
Крім того, договори, укладені Дугласом із племенами, згодом сильно критикувалися. Причиною стало те, що нібито таким чином надавалась неадекватна компенсація в обмін на великі ділянки території.
Результати роботи
Справедливо зазначити, що адміністрацією Дугласа було започатковано кілька державних початкових шкіл. Також вона контролювала споживання та продаж алкоголю в колонії. І, звичайно, не можна не згадати, що наш герой розпорядився про будівництво районної церкви.
1856-тий запам’ятався тим, що Дугласом, відповідно до наказу уряду Британії, було розпочато заснування виборних Законодавчих зборів.
Це виявилося поворотним моментом нашого героя. Адже він звик, що йому належить абсолютна влада у колонії.
Варто сказати, що Рада не підтримувала Дугласа. Причина була висловлена багатьма питаннями та конфліктом інтересів.
Фото: wikipedia