Глену Кларку судилося увійти в історію, як тридцять першому прем’єр-міністру Британської Колумбії, пише vancouveryes. Незважаючи на те, що цей політик був замішаний у багатьох скандалах, він зміг зробити чимало гарного для Ванкувера та Британської Колумбії загалом. Його реформи виявилися дуже корисними, а закони, прийняті під час його перебування на посаді, відрізнялися чіткими та дієвими положеннями.
В нашому матеріалі, з посиланням на thecanadianencyclopedia.ca, ми детально розповімо про його життєвий та політичний шлях.
Початок шляху
Протягом ранніх років наш герой був учнем двох незалежних римо-католицьких шкіл. Йдеться про початкову школу Святого Юди та середню школу Нотр-Дам, якою славився Східний Ванкувер.
Будучи учнем останньої, Кларк, крім навчання, активно займався спортом і був маленьким безстрашним півзахисником футбольної команди.
Також він очолював студентську раду та грав у шкільних спектаклях.
Пізніше наш герой вступив до Фрейзерського університету, який він закінчив з бакалаврським ступенем. Після цього Кларк став студентом Ванкуверського університету.
Перед тим, як остаточно поринути в політику, наш герой працював політичним консультантом у такій сфері, як природні ресурси.
Політична діяльність
1986-тий ознаменувався першим обранням Кларка в Законодавчі збори в ході проведення провінційних виборів.
Він був міністром фінансів, а згодом йому довірили очолити міністерство інвестицій. Пізніше Кларку вдалося стати лідером демократичної партії, і це призвело його до посади прем’єр-міністра Британської Колумбії.
1996-тий ознаменувався тим, що нашим героєм були створені вибори, в ході проведення яких його партії ледве вдалося втримати більшість.
Незважаючи на те, що в рамках провінції їй судилося набрати найменшу кількість голосів, партія змогла утримати владу позицію.
Якщо говорити про діяльність Кларка як прем’єр-міністра, слід зазначити, що він займався реалізацією Закону Британської Колумбії. Також він намагався впровадити в життя реформи із соціального забезпечення.
Скандальні випадки та раптова відставка
Справедливо зазначити, що Кларк як прем’єр-міністр неодноразово ставав героєм різних скандалів.
Зокрема, слід згадати про найяскравіші з них.
Так, перший стосувався швидкого порома.
Справа в тому, що Кларку вдалося провести ініціативу, спрямовану на модернізацію флоту Британської Колумбії, а також на те, щоб у Ванкувері запустити суднобудівну галузь.
Незважаючи на те, що в результаті пороми були створені, проєкт мав на увазі величезні витрати та затримки. Внаслідок цього робота поромів ніяк не могла розпочатися.
Згодом новий ліберальний уряд і зовсім їх продав.
Говорячи про скандали, героєм яких був Кларк, слушно згадати про ще одну ситуацію.
Йдеться про те, що навесні 1999-го Королівською канадською кінною поліцією було проведено обшук у будинку нашого героя. Після цього подібну процедуру було проведено в кабінеті політика.
Ця ситуація була висвітлена й у засобах масової інформації. Але завдяки численним публікаціям вдалося з’ясувати, що спочатку вся ця історія буквально сповнена неточностей. І вся ця справа рук опонентів Кларка.
21-го серпня 1999-го наш герой раптово заявив про відставку. Причиною стали звинувачення, що він нібито прийняв хабар у кілька тисяч доларів.
А після цього йому офіційно звинуватили в тому, що зловживав довірою виборців.
Згодом Верховний суд Британської Колумбії виправдав Кларка за всіма звинуваченнями, і суддею Елізабет Беннетт було прийнято рішення, що нашим героєм не демонструвалися якісь вагомі докази того, що ним було зроблено щось протизаконне.
Фото: wikipedia