Мері Сміт відома як ванкуверський політик, пише vancouveryes. Їй удалося стати першою жінкою-політиком, яка увійшла до Законодавчих зборів такого регіону, як Британська Колумбія. Крім цього, саме Мері належать такі звання, як перша жінка-міністр та перша жінка-спікер Британської імперії.
У нашому матеріалі, з посиланням на leg.bc.ca, ми розповімо докладніше про цю дивовижну жінку.
Початок кар’єри
Все почалося з того, що Мері була серед числа активістів канадської Ліги, присвяченої виборчому праву. Пізніше вона очолила Канадський жіночий клуб та Жіночий форум.
Крім цього, Мері активно займалася збором коштів на допомогу ветеранам війни та брала безпосередню участь у створенні фабрик, де згодом могли працювати сліпі діти.
Відомий чоловік
Також Мері відома як засновниця Ліберального клубу Лор’є.
Її чоловікові Ральфу Сміт вдалося здобути славу поміркованого профспілкового лідера. В 1898-му він став членом Законодавчого органу Британської Колумбії. А в 1900-му, коли проводилися федеральні вибори, його обрали до канадської Палати громад.
У 1916-тому він знову опинився серед членів Законодавчого органу, а також очолив міністерство фінансів.
Мері дуже підтримувала чоловіка в його кар’єрі політика.
Продовження справи чоловіка
Ральф помер узимку 1917-го, і Мері довелося замінити його, приєднавшись у 1918-му до ванкуверських Законодавчих зборів.
Коли проводилися додаткові вибори, наша героїня балотувалася як “незалежний ліберал”. Її обрали із значною перевагою, і вона стала першою жінкою серед членів Законодавчих зборів.
Законодавча діяльність
Коли проводилися загальні вибори 1920-го та 1924-го її знову переобрали як кандидата від Ліберальної партії.
Як законодавець наша героїня представила публіці Закон, який торкнувся мінімальної зарплати 1918-го. В ньому встановлювалася мінімальна вести для всього жіночого населення. Вона мала скласти майже тринадцять доларів на тиждень.
Крім цього, Мері допомагала в ухваленні законів про суди, які б займалися справами осіб, які не досягли повноліття. Також вона розробила закон, який дозволив жінкам працювати суддями. Ще наша героїня брала участь в ухваленні закону про материнську допомогу. Відповідно до цього нормативно-правового акту розлучені, покинуті або овдовілі жінки могли претендувати на отримання гарантованого щомісячного доходу для того, щоб виховувати дітей до досягнення ними шістнадцятирічного віку.
Політичні погляди
Сміт була активною прихильницею антиазійської та євгеністської політики у Ванкувері. Зокрема, вона підтримала ухвалення закону, який захищав жіноче населення та обмежував його працевлаштування з особами азіатських національностей.
Крім цього, наша героїня у своїх виступах просувала таке явище, як стерилізація людей із слабкими розумовими можливостями. На її думку, розмноження таких громадян може спричинити “расове самогубство”.
Зробивши євгеніку й расизм частиною свого фемінізму, нашій героїні вдалося відобразити своєю діяльністю певні феміністські ідеали того часу. Так, у 1928-му Сміт стала спікером у Законодавчих зборах. І для цього органу таке було вперше, коли жінка обійняла спікерську посаду.
Проте того ж року за результатами виборів лібералів скинули з влади, тож поразка торкнулася і Сміт. Адже вона була членом Ліберальної партії.
1929-й ознаменувався призначенням нашої героїні як канадського делегата під час проведення конференції МОП (Міжнародна організація праці).
У 1930-х Сміт очолювала Ліберальну партію.
Померла наша героїня у 1933-му. На момент смерті їй було сімдесят два роки.
Фото: bc.ctvnews.ca, pc.gc.ca