Роль жінок у політиці є предметом багатьох досліджень, пише vancouveryes. Соціологи, психологи, юристи й політологи час від часу діляться з населенням своїми висновками щодо того, як жінкам вдається просувати ту чи іншу політичну партію, відстоювати певні погляди та пропонувати конкретні ініціативи. Звичайно, такі висновки дозволяють краще зрозуміти роль жінок у політиці, а також наочно побачити ефективність їхньої участі в тому чи іншому питанні державного або місцевого рівня.
Крістіну Кларк у політичному співтоваристві Канади знають, як тридцять п’ятого прем’єр-міністра Британської Колумбії та відомого політика.
Кларк вдалося стати другою жінкою Британської Колумбії, яка обійняла пост прем’єр-міністра.
Докладніше про цього політикаими розповімо у нашому матеріалі, з посиланням на christyclark.ca.
Перше обрання
Крістіну вперше було обрано до членів Законодавчих зборів ще в 1996-тому. Протягом наступних п’яти років вона займалася тим, що критикувала опозицію в частині її діяльності з таких питань, як довкілля, сім’ї та діти, а також державна служба.
Коли проводились вибори 2001-го, Крістіні запропонували посаду співголови Ліберальної кампанії.
Керівник міністерства
Коли Ліберальна партія у 2001-му здобула перемогу на виборах, Крістіна очолила міністерство освіти. Завдяки її діяльності вдалося досягти підвищення підзвітності навчальних закладів, посилення батьківської влади під час ухвалення важливих рішень, а також надання батькам більшого вибору в шкільній системі.
Окрім цього, очолюючи міністерство освіти, Кларк активно займалася підвищенням незалежності такого закладу як Педагогічний коледж.
Нова посада
В 2004-тому Крістіна очолила міністерство, яке займається справами сімей та дітей. Однак 17-го вересня 2004-го Кларк залишила провінційну політику, заявивши, що він бажає більше часу приділити трирічному синові.
Спроба стати мером
31-го серпня 2005-го Крістіна оголосила про свій намір висувати свою кандидатуру під час виборів на посаду мера Ванкувера. Проте здобути перемогу їй так і не вдалося.
Посада прем’єра
14-го березня 2011-го Кларк стала прем’єр-міністром Британської Колумбії.
Після того, як наша героїня зайняла цю відповідальну посаду, почав спостерігатися активний розвиток Ліберальної партії. Згодом, за результатами громадських опитувань, вона стала лідером. Однак такий успіх виявився дуже недовгим. І вже дуже скоро ліберали знову віддали першість іншим партіям.
Переобрання
Коли в 2013-тому знову наближалися загальні вибори, за даними опитувань Кларк стала найбільш популярним канадським прем’єр-міністром.
А в ході проведення теледебатів Крістіна висловила своє невдоволення Адріану Діксу щодо його нерішучої позиції щодо розширення трубопроводу Кіндер Морган.
Кларк змогла привести свою партію до перемоги 13-го травня 2013-го. Але, на жаль, на неї чекав і неприємний сюрприз у вигляді особистої поразки в Поінт Грей. Вона поступилася своїм місцем Девіду Ебі.
Відповідно до парламентського прецеденту, вона могла продовжувати перебувати на посаді прем’єр-міністра. Але їй необхідно було виграти додаткові вибори для того, щоб опинитись у Законодавчих зборах.
4-го червня 2013-того Кларк повідомила, що збирається висувати свою кандидатуру в ході додаткових виборів. Адже вона хотіла знову опинитися у Законодавчих зборах. У результаті Крістіні вдалося перемогти та набрати понад шістдесят відсотків голосів. І це допомогло їй повернутися до бажаного органу влади.
Фото: wikipedia